середа, 17 квітня 2013 р.

Перша фотовиставка. Якою вона була.

 Привіт! Сьогодні захотілось розказати Вам як я організувала виставку своїх робіт. Зразу, мабуть, уявляється простора зала з білими стінами, мої фотографії на них  у гарних рамках і люди з бокалами шампанського. Е, ні, не так...
   Стіни звичайно були, але добряче облуплені, якогось облізло-жовтуватого кольору, похилена етажерка для папок і старий комп'ютер. Такий чарівний інтер'єр мого кабінету, де я працювала перед декретом. Компанія орендувала  кімнату у старій будівлі, поближче до об'єкту їх бізнесу. Робота була цікава, я там професійно виросла. Тільки приходилося далеко ходити пішки, на окраїну міста.
    Так от, захотілося надати якогось затишку, облагородити робоче місце. Вирішила, а чому б не роздрукувати любимі фотки? Звичайно, гарнючих рамочок не було, все акуратненько попричіпала канцелярськими кнопками.
    На комп'ютері вдома фотографії так і збережені в папці "роб стіни".

Ця троянда получилась так, як я зараз вчусь робити з  портретами. Шукаю в інтернеті, як розмивати фон.  А тут одна з перших і така вдала! 
Кому приходилося бувати у моєму кабінеті, крутились біля цієї фотографії, незнали з якого боку на неї подивитись, що воно таке. А це, ополонка гірської річки.

Тут перший раз застосувала колір сепія, потім довго не могла знайти в програмі, де таку гарну функцію знайшла  :-)
Голуб по-сусідству, сфотографувала, не відкриваючи вікна.

А цю фотку називаю "Чиї кабиздохи". Поясню, чому.  Ще в дитинстві чула анекдот чи бувальщину: "Прийшов дядько в двір до сусіда, а там пес. Та й каже - чий пес? каби здох! А газда вийшов, та й каже, що то його. Дядько - гарний песик" .  Анекдот получився не смішний, але зміст зрозумілий  :-) 
Якось в кабінет зайшов колега з офісу, глянув на фотографію песиків на стіні і питає: "чиї кабиздохи?". Інший би і не зрозумів про що йдеться. А ці цуцики жили на території. В обідню перерву виходила з ними погратися. Все їхнє собаче сімейство піднімало настрій і відволікало від робочого напрягу.

Ці красиві квіти бабулька виростила у себе на грядках. Щоліта, як приїжджаю, беру фотоапарат і знайомлюся з пахучими і квітучими. Планую ще цілу заквітчану статтю написати. Дуже люблю фотографувати квіти, є що показати.






А ця прекрасна фотографія несе в собі приємні спогади про першу поїздку на море. Прогулянка по Кримських горах незабутня. Йдеш по скелях, де-не-де травичка, пахне лікарськими травами, літо,  море виблискує на сонечку і балдієш.

12 коментарів:

  1. Голуб дуже гарний!!!!!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Привіт_справжній_майстер)))
    Нарешті_знайшла_час_написати_-_ВАУ_я_ВРАЖЕНА!!!!
    Юльчику,_ти_молодчинка,_знайшла_себе))))
    ВСЬО_дуже_гарно_і_чірівно)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Привіт, Иринка!
      Дуже дякую за хороші слова, приємно!

      Видалити
  3. Очень красивые фотографии!! Спасибо за внимание к моему блогу. Присоединяюсь и я к тебе)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Таня, очень приятно! Будем дружить!

      Видалити
  4. Крим чудовий! Дуже захотілось знов відчути його аромат...Коли-то воно буде?...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Лєна, мабуть не скоро :( А там так гарно! :-) А я була всього два рази...

      Видалити
  5. Юля, ничего себе, восемь лет назад... фотографии с первой выставки. Какая хорошая память, они такие разные и каждая со своей историей.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Наташа, спасибо, что нашла время почитать один с первых корявеньких постов! :-)
      Теперь достаю и деткам показываю :-)

      Видалити

Завжди рада Вашим відгукам!
Якщо не знаєте як написати, будь ласка оберіть коментувати як: - ім'я/url.
Впишіть як Вас звати і свій коментар (url необов'язково, може бути адрес сторінки у соцмережі)
Якщо маєте пошту на Gmail, можна використати свій профіль ;-)
Дякую :)

Є що переглянути:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Популярні публікації