Ось і настав цей чудовий момент! Я пишу першу статтю в особистий блог! Потрібно записати собі нагадування в мобілку, "цей день в історії".
І як же я до такого дійшла?! Кажучи порозумніше - відчула потребу в самореалізації !
Детальніше про мене. Відзиваюсь на ім'я - Юля. Для інтернету Lysulka.
В недалекому минулому, успішно, так вважаю, справлялась зі своїми нелегкими обов'язками на роботі. Прямо - бізнес-вумен! З часом вся та відповідальність дістала. Криша їхала. Вчасно врятував декрет. Це був востину заслужений і очікуваний відпочинок!
Вдома сиджу вже 4 роки, маю двох прекрасних діточок. Як квочка, кудкудакаю біля своїх курчат,. Інтереси у мене - нагодувати, вигуляти, полікувати (дай Бог порідше!), спати вложити... Баняками погриміти, прибрати хату. Капєц, надоїла одноманітна буденність! Ще й, як в одному фільмі казали: "мозги, як губка з молоком".
Захотілося виділяти час для себе, моїх інтересів, переключатись іноді. Молоді мами по-своєму самореалізуються. Хтось вишиває чудові образи, сорочки, інша - стала кравчинею. Багато таких дівчат, що стараються удосконалити свої вміння і пустити їх у правильне русло. А які казкові кольорові торти на замовлення виготовляють мої знайомі! Це ж який талант, фантазія, золоті руки! Що ж, я теж таке пробувала. 2 місяці штудіювала інтернет, форуми тортяні. Хотіла порадувати синочка на День народження
Получилося дуже вдало, і зараз любуюсь.
Але як його зробила, видохлась.
Всі набуті знання і сили вклала в цю солодку казку, і повторювати таке неохота, тим більше на замовлення.
Мене особисто дуже цікавить фотосправа і .. фотозліва ;-))) Ну Ви зрозуміли. Почала конкретно бавитись з фотками. Можна сказати, знайшла себе. Щодня є чудова можливість для нового кадру. Дітки ростуть, радують, хочеться залишити на згадку вдалий момент. Нафоткаю, а потім сиджу по ночах, бавлюся. На компі, в інтернеті, редагую.