Ось і настав цей чудовий момент! Я пишу першу статтю в особистий блог! Потрібно записати собі нагадування в мобілку, "цей день в історії".
І як же я до такого дійшла?! Кажучи порозумніше - відчула потребу в самореалізації !
Детальніше про мене. Відзиваюсь на ім'я - Юля. Для інтернету Lysulka.
В недалекому минулому, успішно, так вважаю, справлялась зі своїми нелегкими обов'язками на роботі. Прямо - бізнес-вумен! З часом вся та відповідальність дістала. Криша їхала. Вчасно врятував декрет. Це був востину заслужений і очікуваний відпочинок!
Вдома сиджу вже 4 роки, маю двох прекрасних діточок. Як квочка, кудкудакаю біля своїх курчат,. Інтереси у мене - нагодувати, вигуляти, полікувати (дай Бог порідше!), спати вложити... Баняками погриміти, прибрати хату. Капєц, надоїла одноманітна буденність! Ще й, як в одному фільмі казали: "мозги, як губка з молоком".
Захотілося виділяти час для себе, моїх інтересів, переключатись іноді. Молоді мами по-своєму самореалізуються. Хтось вишиває чудові образи, сорочки, інша - стала кравчинею. Багато таких дівчат, що стараються удосконалити свої вміння і пустити їх у правильне русло. А які казкові кольорові торти на замовлення виготовляють мої знайомі! Це ж який талант, фантазія, золоті руки! Що ж, я теж таке пробувала. 2 місяці штудіювала інтернет, форуми тортяні. Хотіла порадувати синочка на День народження
Получилося дуже вдало, і зараз любуюсь.
Але як його зробила, видохлась.
Всі набуті знання і сили вклала в цю солодку казку, і повторювати таке неохота, тим більше на замовлення.
Мене особисто дуже цікавить фотосправа і .. фотозліва ;-))) Ну Ви зрозуміли. Почала конкретно бавитись з фотками. Можна сказати, знайшла себе. Щодня є чудова можливість для нового кадру. Дітки ростуть, радують, хочеться залишити на згадку вдалий момент. Нафоткаю, а потім сиджу по ночах, бавлюся. На компі, в інтернеті, редагую.
От, наприклад, одна з моїх улюблених фоток - Мої балєринки
От, наприклад, одна з моїх улюблених фоток - Мої балєринки
Фотографій багато гарних, хочеться похвалитись, показати їх, розказати, як робила :-) І далі не збираюся зупинятися. Майже "ні дня без фото!"
Вдома втратила навики спілкування. А колись же ж хотіла поступати вчитись у Львів на журналістику. Ну що ж, ще не пізно почати писати. Старатимусь тут Вас зацікавити своїми думками і фотографіями.
Нижче - анімації з фото у парку Топільче м.Тернопіль, море у Судаку, озерце в райцентрі і міська ратуша Івано-Франківська
Журналістка з тебе була б прекрасна
ВідповістиВидалитиДякую!
ВидалитиЮлечка, надо пытаться опубликовать свои фото и записи.
ВідповістиВидалитиЧем и занимаюсь ;-)
ВидалитиКакое интересное начало, и с любовью к детям, и с юмором к жизни. Балеринки просто прекрасны! Можно как-нибудь утащить в свой блог с ссылкой на оригинал?
ВідповістиВидалитиJulia, тащите на здоровье!
ВидалитиРада Вас видеть в ПЧ, милости просим !
Замечательно!Показывайте свои фото,хвастайтесь(действительно,есть чем!),делитесь опытом!Я уже заинтересовалась и мыслями,и фото вашими,так интересно и познавательно всё!
ВідповістиВидалитиТорт на самом деле такой сказочный,просто чудо!Спасибо за позитив!Настроение после посещения вашего блога сразу поднимается!
Evgeniya, спасибо за внимание к моему блогу, за добрые слова! Эту статью написала на одном дыхании, нахлынуло. Это сейчас, слова подбираю, записываю наперёд, планирую статьи. А тогда, вывалила всё, как было, на страницу! :-) Торт - моя гордость. Но опять такое чудо не возьмусь делать :-) Рада Вас видеть в ПЧ!
ВидалитиОчень интересно!!!
ВідповістиВидалитиСпасибо за внимание! :)
Видалити