Найкращі :) Танцювальний колектив мого міста

Привіт всім! Нещодавно мала нагоду фотографувати гостей та артистів у ресторані біля мого міста.  Фотографії получилися такі класні, жваві та веселі. 

Спішу поділитися позитивом і з Вами! :) З деяких не встигла відліпити логотип. В інший вечір на це не буде часу. Приємного перегляду!

  

   

  

Мужній, героїчний, повний енергетики та ритму, гуцульський танець "Аркан"

На фінал танцювального фотопосту - автор фото і посту :))

Чудеса

Привіт! Заглянула в блог на два слова, точніше на три фото :)

Позавчора, у суботу, побувала на дитячому святі у навчально - ігровому центрі. Попросили познімати фоторепортаж. Взяла сина за компанію, то він вже так навеселився і награвся. І я сама отримала дуже багато позитивних вражень та зробила мільйон знимків.

Діток показувати не буду, є кілька цікавих фрагментів. Педагоги вразили хімічними дослідами. В захопенні були і дітлахи, і я. Дим на фото з'явився від хімічної реакції з сухим льодом. Коли плескали у долоні, в момент, піна перетворювалась на дим. Чудеса!

Етно-миті весни

Привіт всім! Я до Вас сьогодні зі своєрідним весняним репортажем з села :-)

Фотографії чекають публікації ще від середини квітня. На Великдень гостювали у двох селах, у родичів. Після ситної гостини я виходила прогулятись на подвір'я, у пошуках надхнення.

Запрошую Вас переглянути, що попало мені в об'єктив і що винесли спеціально для фотозйомки.

Коли життя радує :)

А я до Вас з жарким та освіжаючим привітом! У нас такі гарячі дні зараз! 

Самі знаєте, як то, буває йдеш по вулиці, повітря таке жарке, аж дихати важко. Аж раптом, серед вулиці - душ! 

Я вчора вперше побачила, була приємно вражена. У Івано-Франківську друге чи третє літо встановлюють розпилювачі на двох центральних пішохідних вулицях. 

Ви б знали, який це кайф, постояти під краплинками і освіжитись!!!

Коли сама натішилась, сіла збоку на невеличку сцену і фотографувала реакцію і поведінку людей. Всі різні. Хтось щиро від душі, як дитина, насолоджувався прохолодним дощиком. Хтось проходив піж краплинами, не показуючи свого зацікавлення. Деякі, по кілька разів ходили туди-сюди, бо не сміли стати і розслабитись :-)

Деякі люди мене помічали, відвертались, деякі дивувались і посміхались. Один тато навіть попросив донечок позувати гарно :-)

Телеоб'єктиву немаю, якість фотографій не на висоті. Адже в лоб не кожного чужого сфотографуєш :-))) Але я спробувала зробити позитивний фоторепортаж, щоб показати Вам, яка є кайфова освіжаюча вигода для жителів та гостів міста.

Козацькі забави. Фоторепортаж

Дорогі земляки, вітаю Вас з Днем незалежності України!

В такий чудовий святковий день, хочу присвятити статтю українській тематиці, фотографіям в етно-стилі. Якраз маю свіженький фоторепортаж з "Козацьких забав".

У п'ятницю 16 серпня був дуже гарний, теплий, сонячний день. Я зібрала діточок і повела їх гуляти на стадіон. У нашому місті немає парку для прогулянок, багато молодих сімей гуляють з дітьми та візочками по стадіоні.

Ось таку картину ми побачили, коли зайшли. Незподівано, у будній день і якесь свято. Як виявилось, у нашому райцентрі відмічали день компанії "Прикарпаттяобленерго".  Це було родинне свято у вигляді козацьких змагань.

Фотовосторг "Как мы топали по тропе". Судак

У День фотографії, що відмічають 19 серпня, запрошую Вас до перегляду своїх найкращих пейзажних фотографій. Назвала статтю російською мовою, щоб привернути увагу російськомовних читачів. Адже цей фоторепортаж, безумовно, вартий уваги.

Я Вам сьогодні покажу чудові кримські краєвиди. Гори і море! - прекрасне поєднання в природі!

До Вашої уваги, 3 частина фотозвіту про Судак. Тропа Голіцина та Новий світ*

(клікніть на фото і дивіться всі зображення у повному розмірі)

Ось це, перше фото, для мене, найкраще з усього походу. Воно прикрашає стіну нашої кімнати удома, нагадуючи про чудову першу поїздку в Судак.

Знаєте, я на морі була всього двічі. Вважала, що воно не варте моєї уваги. Що є гори Карпати, під боком, і вистачить. Як я була неправа! Така морська відпустка якраз для мене. Повноцінний відпочинок для душі і тіла! А у гори я давно не їздила, навіть на прогулянку, без походів.

Отже, сходження на "Тропу Голіцина" почалося зі стежини, яка наче приліплена до скелі, над морем. Далі буде видно, як вона виглядає ззовні. 

На цій анімації чудовий пейзаж, який з'явився у нас перед очима, щойно ми піднялися.

Можете і собі так анімувати фотографії. Почитайте, як створювати  ефект "живої" води.

Пройшовши кам'яною стежиною, ми попали у грот. Тут, у Середньовіччі, знаходився пещерний монастир. Потім, у ньому князь Голіцин побудував склад вина і приймав гостей. Кажуть, що виступав там Ф.Шаляпін, тому місцевим звично називати грот його іменем. Детальніше не буду розповідати. Не знаю подробиць. Маю за мету показати багато гарних фотографій, а не робити екскурс в історію.

Два знімки об'єднала у один колаж, щоб охопити все, як на панорамній фотографії. Це вхід у грот. Коли ми підійшли, починався дощ, який переріс у грозу. З першими крупними каплями, ми вчасно заскочили під укриття кам'яних склепінь.

Під час грози ми не скучали. Фотографувалися у різноманітних костюмах, лизили по кам'яних відсіках для зберігання вина, фотографувалися на фоні штормового моря. 

Коли гроза пройшла, ми продовжили підйом. Покищо перед нам був трохи похмурий вид, мокрі каменюки під ногами. Потрібно було вважати, щоб не послизнутись.

Оглянулися назад, подивились як виглядає Тропа Голіцина і вхід у грот зверху. Хмари розходилися і похід обіцяв бути цікавим.

Вид на грот Шаляпіна з моря.

Фотографіх 5-6-річної давності. Робила їх стареньким ніконом. Тому деякі фотки не дуже якісні. Я постаралась покращити зображення, додавала кольорів та контрасності. Щоб передати Вам всю красу барв, якими любувалась я.

Стараюся передати Вам своє захоплення, з яким прогулювалась по схилах. Аж дух перехоплювало, від такого, незвичного мені, прекрасного природного поєднання кам'янистих гір і синього чистого моря!

Генуезька фортеця. Судак.

У гонитві за корисними публікаціями, різноманітними фотозавданнями, я забула першопричину створення блогу. Продемонструвати Вам свої фотороботи. Дуже хотіла показати природу-квіточки, світ тварин і пташок, чудові пейзажі Криму. Наш ноутбук тріщить по швам, переповнений фотоархівами. А тих фотографій ніхто не бачить. 


Ми з чоловіком двічі були на морі, саме в Судаку. Багато гуляли. І я, звісно, всюди фотографувала. Думаю, прийшов час показувати, що я там нацоркала. Добралась до старих папок, а тут вже все припало "піксельним пилом" :-) Фотографій за дві поїздки багато. 
Тому поділю на сюжети. Це буде перша частина. Про Генуезьку фортецю. 

Ну що, прогуляємося? ;-) Проведу Вас за руку і покажу красу фортеці своїми очима. Заглянете в минуле Судака, крізь об'єктив моєї улюбленої старенької цифромильнички.

Ця фотографія з веселкою, моя улюблена, серед кадрів з фортеці. 

Я фотожурналіст! Мене публікують!

Сиджу серед ночі біля компа і тихенько радуюсь до екрану. А сказати щось по суті, слів не вистачає. Написала назву статті і зависла... Мабуть пора бігти спати!.. Так, зібрала себе в жменьку, і давай хвалитися своїми напряцюваннями!

Колаж щойно сформувала із своїх фотографій Івано-Франківська, 6-річної давності.

Я прийняла участь у   Фото-Конкурсі «Настроение моего Города». Умовами було, розповісти у фотографіях і коментарях про своє місто, у туристичному спрямуванні. Незнаю, наскільки від моєї статті туристична користь, але свій настрій та міста, я постаралась передати.

Редаг. в ніч з 17 на 18.07. Ось ця моя захоплена розповідь про мій край, де я живу, значить, що я Геопатріот. Щойно відкрила для себе це цікаве слово на Краснодарському педагогічному блозі. Зразу подумала про цю статтю, і вирішила дописати два речення, щоб і Ви знали про таке ;-)

У фотоконкурсі "Настроение моего города" - я зайняла 3 місце !

Запрошую Вас почитати мою публікацію про День міста у  Івано-Франківську у блозі "Из зимы в лето". Після прочитання, вертайтесь сюди і залишайте відгуки. Не тримайте все в собі, .. щоб не тріснути!  :-)))

Ярмарок у Франику. Фоторепортаж

        

Весь минулий тиждень у Івано-Франківську святкували День міста

Нам вдалося погуляти по Франику всією сім'єю. Вперше вивели нашу відданицю " в свет". І суботу, і неділю гуляли по місті, ще й в гостях вечорами встигали побувати. І пізно, на таксі, додомцю.

Я, взагалі-то, не мандрівниця. І виїхати з мого районного центру з дітками - це велика подія. Легше бути ближче до дому, комфортніше. Але ми чудово справились, і синочок, і доця були вередливо-терплячими  :-) Так що, мені вдалося трохи побачити, що в світі робиться.  Чоловік віз нашу лялю  у візочку і я могла порозглядатись по сторонам. Однією рукою тримала синочка, другою фотографувала.

На пішохідних вулицях в центрі міста був розкладений стихійний ярмарок. Хотілося побільше нацоркати, але обходили товпу, щоб на візок ніхто не налетів.