Фотовосторг "Как мы топали по тропе". Судак

У День фотографії, що відмічають 19 серпня, запрошую Вас до перегляду своїх найкращих пейзажних фотографій. Назвала статтю російською мовою, щоб привернути увагу російськомовних читачів. Адже цей фоторепортаж, безумовно, вартий уваги.

Я Вам сьогодні покажу чудові кримські краєвиди. Гори і море! - прекрасне поєднання в природі!

До Вашої уваги, 3 частина фотозвіту про Судак. Тропа Голіцина та Новий світ*

(клікніть на фото і дивіться всі зображення у повному розмірі)

Ось це, перше фото, для мене, найкраще з усього походу. Воно прикрашає стіну нашої кімнати удома, нагадуючи про чудову першу поїздку в Судак.

Знаєте, я на морі була всього двічі. Вважала, що воно не варте моєї уваги. Що є гори Карпати, під боком, і вистачить. Як я була неправа! Така морська відпустка якраз для мене. Повноцінний відпочинок для душі і тіла! А у гори я давно не їздила, навіть на прогулянку, без походів.

Отже, сходження на "Тропу Голіцина" почалося зі стежини, яка наче приліплена до скелі, над морем. Далі буде видно, як вона виглядає ззовні. 

На цій анімації чудовий пейзаж, який з'явився у нас перед очима, щойно ми піднялися.

Можете і собі так анімувати фотографії. Почитайте, як створювати  ефект "живої" води.

Пройшовши кам'яною стежиною, ми попали у грот. Тут, у Середньовіччі, знаходився пещерний монастир. Потім, у ньому князь Голіцин побудував склад вина і приймав гостей. Кажуть, що виступав там Ф.Шаляпін, тому місцевим звично називати грот його іменем. Детальніше не буду розповідати. Не знаю подробиць. Маю за мету показати багато гарних фотографій, а не робити екскурс в історію.

Два знімки об'єднала у один колаж, щоб охопити все, як на панорамній фотографії. Це вхід у грот. Коли ми підійшли, починався дощ, який переріс у грозу. З першими крупними каплями, ми вчасно заскочили під укриття кам'яних склепінь.

Під час грози ми не скучали. Фотографувалися у різноманітних костюмах, лизили по кам'яних відсіках для зберігання вина, фотографувалися на фоні штормового моря. 

Коли гроза пройшла, ми продовжили підйом. Покищо перед нам був трохи похмурий вид, мокрі каменюки під ногами. Потрібно було вважати, щоб не послизнутись.

Оглянулися назад, подивились як виглядає Тропа Голіцина і вхід у грот зверху. Хмари розходилися і похід обіцяв бути цікавим.

Вид на грот Шаляпіна з моря.

Фотографіх 5-6-річної давності. Робила їх стареньким ніконом. Тому деякі фотки не дуже якісні. Я постаралась покращити зображення, додавала кольорів та контрасності. Щоб передати Вам всю красу барв, якими любувалась я.

Стараюся передати Вам своє захоплення, з яким прогулювалась по схилах. Аж дух перехоплювало, від такого, незвичного мені, прекрасного природного поєднання кам'янистих гір і синього чистого моря!

Після дощу, гори і рослини парували. Навкола ширяв (парил) такий чудовий аромат! Зразу виникли асоціації з лікарськими травами, наповненими пахучим сіном. Найбільше пахнув ялівець (можжевельник), яким були покриті скелясті пагорби.

Фотки, що нижче, об'єднала у колаж, бо не могла визначитися, яка краща для перегляду  :-))) Подивіться, як гарно море відблискувало на сонці!

З цієї фотографії я робила банер для фото - флешу. Так би і плюхнулась у водичку, щоб поплавати!

Далі покажу кілька фотографій, зроблених з катера. Коли були у Судаку вдруге, на скали вирішили вже не лізти, а охопити всю красу і ззовні, який вид з моря.

На фото знизу подивіться, як ми йшли. Справа наліво - грот, підйом на скали, спуск до пляжу.

Ось, прекрасний пляж з чистою водою, де ми провели 1,5-2 години відпочинку.

До нього ми потрапили, зійшовши зі скал. Ось як люди на йдуть, справа вниз.

Від пляжу, допливали до цього широкого каменю, що зліва. Такий був теплий, приємно було полежати на ньому. Порівняйте з величиною людини, які розміри цих скель!

Придивіться на нижньому фото. Зліва - вхід у пещеру. Вона наскрізна, проходить поперек мису. Ми і там побували. Тільки швидко вийшли, бо боялись летючих мишей.

Віддаляємося від пляжу пароплавом, пливемо далі.

Усю загальну картину кримського пейзажу та Тропи Голіцина, добре видно на першій фотографії статті. Гляньте, щоб порівняти. Це край скелі, що на верхній фото зліва.

На скалі хтось стоїть і любується морем. А я аж туди не рискнула вилізти, під час походу. Були сильні протяги, боялась, щоб мене не здуло в море :-) 
Ось ми доплили пароплавом до краю мису і оминаємо його.

Це вид мису з протилежного боку. Знову зробила колаж, щоб створити ефект панорамногї фотографії.

А це другий прекрасний пляж Нового світу у Судаку - Царський. По другу сторону мису, у тихій бухті. 

Ось, вид на нього зверху, зі скель. Блакитна бухта або Царська. Тут колись купався Микола 2. Надзвичайно красиво!

Повернімося на скалу, де ми були під час першої поїздки у Судак. Ось такі краєвиди на море, відкривались нам.

Стільки нацоркала під час прогулянки по тропі Голіцина, аж дві пари батарейок сіли. Ці фотографії були останні.

Сходи, на фото нижче, ведуть вниз, у наскрізну пещеру у скалі, про яку я згадувала вище.

Ось і підходить до кінця наша віртуальна прогулянка тропою Голіцина над морем та по чудовим скелястим кряєвидам Нового світу у Судаку. 

Повні вражень і захоплення поверталися у порт. Надіюся, що і Вам, дорогі гості та читачі, я змогла фотографіями передати хоч третину свого захоплення від побаченого!

Подивіться уважно на скалу, від якої ми відпливаємо. Місцеві називають її "Спящая красавица". Ніби голова з носом, груди, живіт, коліна :-)

Дякую, що заглянули до мене у фотоблог і переглянули фоторепортаж із Криму. Буду вдячна Вам за відгуки!

* Попередні статті, навіяні ностальгією по морю і Судаку, тут і тут