Ідея Фікс - розмитий фон

Для мене одна з ознак якісної, професійно зробленої фотки є розмитий задній фон. Дуже хочеться навчитись. Фотографія така яскрава получається. Акцентуєш увагу на об'єкті зйомки. А решта неважливо. Супер! 
Найчастіше, у мене фон розмивався нехотячи. А потім, переглядаю на компі і дивуюсь, звідки таке вдале фото  :-)
От і захотілося, щоб задній план получався розмитим по моєму бажанню, а не по щасливій випадковості. Може і Вас зацікавить, як це робиться. 

Доця засинала на прогулянці

Скільки я перечитала статей. Фотографи-професіонали маніпулюють термінами ГРИП і боке, глубина різкості. Я досі не розібралась у їх значенні.  Це все для крутої фототехніки. А нам, любителям, власникам простого цифрового фотіка, подавай пряму інструкцію. Постараюсь пояснити як я це розумію. Як розмити фон, фотографуючи звичайною мильницею. 

Якщо все ж Вас цікавить стаття фотопрофесіонала, почитайте самі. На цю статтю я натрапила ще на початку пошуків. Все детально описано і цікаво, але складнувато для початківця.
Вернемося до наших, простих фототоапаратів. На кожному є режим макрозйомки. Пишуть в неті, якщо його включити, об'єктив налаштується на схожі параметри і фон повинен вийти розмитим. 

Так само, у кожному фотоапараті є режим портрету. Якщо ним сфоткаєте, повинно получитись.
Що ще я зрозуміла. Потрібно, щоб задній план був подалі. Зум збільшити по максимуму. На фото нижче, гай був далеко позаду, я стояла трохи дальше, максимально збільшила личко в кадрі. Ось і гарна фотографія з розмитим фоном. А фоткала ще стареньким Nikon - ом.

Розмитий фон роблять ще у Фотошопі та схожих програмах. Я теж іноді так роблю. Але хотілося б об'єктивом розмити, а не мишкою.

Через Google натрапила ще на такі поради (http://otvet.mail.ru/question/45835493). Настільки все просто і зрозуміло, що немає смислу перефразовувати.
"Александр Зорич. Алгоритм получения максимального размытия фона для ЛЮБОЙ камеры следующий: 
1. Устанавливаем режим приоритета диафрагмы (А). Если его в камере нет, то режим "Портрет".
2. Открываем диафрагму по максимуму (это когда циферка диафрагменного числа минимальная). Если снимаем в режиме "портрет" этот шаг пропускаем.
3. Устанавливаем максимально возможное в данной ситуации фокусное расстояние объектива (это когда камера максимально "приближает").
4. Стараемся обеспечить максимально возможное расстояние между снимаемым объектом и фоном.
5. Ногами(!) выбираем такое своё положение, при котором объект занимает в кадре нужное положение и имеет нужный массштаб. Зум при этом не трогаем!
6. Снимаем"

Ще цитата з нету: "Приблизьтесь к снимаемому объекту как можно ближе, снимайте крупные планы. Если фотокамера будет слишком близка к объекту, на который вы делаете фокусировку, то автофокус не сможет навести резкость. Отойдите на несколько сантиметров, и вновь попытайтесь сфокусироваться."

               

На 4 попередніх фотографіях я пробувала застосувати поради (мої дітки і деревця біля садочку). Вибирала режим діафрагми, крутила нею до мінімуму, зум підтягувала. Тупцяла взад-вперед :-) Що саме головніше. Ці всі фокуси вдома не робіть. Важко сфоткати малючка подалі від мебельного фону, він не розмиється. Найкраще фотографувати на природі. Настрій у всіх прекрасний. Що казати, самі ж знаєте, фотка краща буде, яскраві кольори, зелень, і від заднього плану є куди пересунутись :-)

Дякую, що прочитали цю статтю. Якщо вона для Вас виявилась корисною, лайкніть будь ласка у соцмережі і Google. Коментуйте, запитуйте, мене цікавить Ваша думка щодо прочитаного.