пʼятниця, 9 травня 2014 р.

Світла пам'ять Героям!

... що відстоювали свободу та 
віддали життя за волю України!
Дякуємо Вам! Спочивайте з миром!


6 коментарів:

  1. С великим праздником! Мирного Вам неба! Благополучия! Счастья! Пусть же разум восторжествует.... Душа болит за вас, наши родные!

    ВідповістиВидалити
  2. Юлечка! С Праздником! Так хочется, чтобы уже никогда - никогда не было войны!

    ВідповістиВидалити
  3. Хочу тоже поддержать!!!
    Пусть будет мир во всём мире!!!

    ВідповістиВидалити
  4. дякую......мирного нам усім НЕБА!!!! завжди!!!!

    ВідповістиВидалити
  5. Юля, с праздником! Пусть наконец везде наступит долгожданный мир!

    ВідповістиВидалити
  6. Напишу українською, тою мовою, якою думаю та переживаю.
    Дякую, за коментар кожному. Ви писали від душі! І я відповім вперше, всім разом, а не кожному.

    Ви вітаєте мене зі святом! А настрій вчора був зовсім не святковий. Дуже плаксивий, насправді. .. Дивилась провоєнні фільми по ТВ, згадувала бабцю. Вона була такою молоденькою в той час. Згадались всі її розповіді про війну та післявоєнний час. Тепер дойшло, осмислила, тяжко…. Капець!... Бабці вже нема… Залишились свіжа біль втрати та її спогади, озвучені колись нам, внукам.
    Слухала пісні до Дня перемоги і розуміла глибокий зміст кожного слова. Як важко та Перемога далась тоді і як її хочемо тепер!!!

    Аж в 30 років до мене дійшло, яка ціна нашої волі, що значать братські могили та пам’ятники Невідомому солдату, у кожному місті. Жаль, що прозріти мене змусили події у рідній країні.

    Всю зиму стримувалась і не писала прополітичні пости, з допомогою блогу відволікалась та відпочивала душею. Ридала біля телевізору, під час похоронів «Небесної сотні», за загиблими на Євромайдані, а тут писала про квіточки.
    Наступний пост знову буде оптимістичними, у моєму стилі. Але хоч один раз, я мушу виговоритись. Заберу можливість коментування тут. Бо надалі, я б не хотіла вступати з кимось з читачів у гарячі дискусії на політичні теми та перервати віртуальне знайомство

    Весь день проводжу паралелі між воєнними подіями 40-х та 2014. Жах! Стільки схожого!
    Не радію святу, а плачу за загиблими героями 2014 року та невідомими борцями світової війни та інших визвольних воєн. Як тяжко мій народ виборював свободу, як ми завжди хотіли волі. Чому ж наша прекрасна країна була і є до смаку ворожим загарбникам?....

    Як жаль, що саме теперішні події в країні, змусили мене прозріти!

    У мене є родичі в Росії, яких я поважаю і ціную, багато знайомих по Інтернету. Не хочу втратити можливість спілкування, через те, що між нами розпалюють братське протистояння. Насправді, у мене немало близьких родичів там, адже по крові - я наполовину росіянка

    Я хочу миру і дружби братських народів! Як би банально це не звучало, сказано від серця!!!

    ВідповістиВидалити

Є що переглянути:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Популярні публікації